Бально-рейтингова система

оцінювання результатів фахової діяльності вчителів

 у міжатестаційний період

Досвід роботи атестаційних комісій закладів і установ освіти Донецької області дозволяє стверджувати, що вироблення чітких і ясних критеріїв оцінки атестаційних матеріалів, створення орієнтовного переліку таких матеріалів, визначення основних принципів їх складання, розгляду й оцінювання значно сприятимуть підвищенню ефективності атестації педагогів, дозволять зменшити кількість непорозумінь або конфліктних ситуацій.

При цьому слід зазначити, що атестаційні комісії всіх рівнів (від закладу освіти до районів та області) в практичній діяльності спираються на певні критерії оцінки роботи вчителів, визначені на їхньому рівні, та намагаються співвіднести ці критерії з формулюваннями кваліфікаційних характеристик та вимог до кваліфікаційних категорій.

Вимоги до кваліфікаційних категорій у загальному вигляді містяться в Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників України. У той же час недостатня визначеність понять і відсутність інструментарію для вимірювання рівня показників часто призводять до зниження об’єктивності атестації та її ефективності. Потребує конкретизації та обґрунтування різниця між «високою», «значною» та «вагомою» результативністю педагогічної діяльності, «досконалим» та «добрим» володінням методикою викладання, «ґрунтовним» та «високим» рівнем професіоналізму тощо.

Визначення рівня діяльності вчителя проводиться шляхом оцінювання її за такими параметрами:

• Результативність фахової діяльності
• Методична компетентність
• Професіоналізм
• Моральні якості
• Освітній рівень (наявність та рівень педагогічної й відповідної фахової освіти)
• Стаж безпосередньої педагогічної діяльності

Один із ґрунтовних принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Нижче наведені основні параметри визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня. Важливо, щоб перелік параметрів був доведений до відома комісій та вчителів до початку атестації. В цьому випадку всі учасники атестаційного процесу отримують єдині орієнтири й критерії, що, як зазначено, дозволяє організувати атестацію на належному рівні.

Оцінка результативності фахової діяльності педагога передбачена Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників України, але ускладнена через те, що поняття результативності педагогічної діяльності надзвичайно широке й важко піддається однозначному визначенню (а значить, і вимірюванню).

Ми пропонуємо вибрати з безлічі параметрів результативності такі, що піддаються кількісному визначенню, вимірюванню і порівняльному аналізу.

Матеріали для оцінки результативності фахової діяльності  вчителів у міжатестаційний період

Як один із показників результативності фахової діяльності вчителя, атестаційні комісії зараховують досягнення його учнів у олімпіадах різного рівня та конкурсах МАН. Така практика, безумовно, повинна бути продовжена. Але для забезпечення під час атестації комплексної оцінки діяльності педпрацівника перелік параметрів результативності може і повинен бути розширений. Так, необхідно враховувати не тільки рівень навчальних досягнень учнів, а й результати науково-методичної роботи вчителя, динаміку його професійного та особистісного зростання. Актуальною є також проблема розробки і впровадження єдиної системи обліку й зарахування цих результатів.

Отже, результативність фахової діяльності вчителя в міжатестаційний період визначається за такими напрямками:

1. Досягнення учнів і педагога.
2. Результативність науково-методичної роботи.
3. Рівень професіоналізму.
4. Моральні якості, соціально-психологічна готовність працівника.
5. Додаткові параметри.

Згідно з зазначеними параметрами адміністрація закладу освіти заповнює таблиці результативності фахової діяльності педагогічного працівника в міжатестаційний період.

1.  Досягнення в міжатестаційний період

Найвагомішою підсистемою (підструктурою) школи є навчально-виховний процес, спрямований на забезпечення розвитку й становлення особистості учнів. Тому він потребує аналізу та оцінки. Йдеться про оцінку не тільки результатів навчання, але й навчально-пізнавальної діяльності учнів, педагогічної діяльності вчителів, їхньої інтегрованої взаємодії, що дає змогу виявити динаміку загальної навчальної компетентності, інтелектуального та психічного розвитку учнів. За цими показниками оцінюються й результати навчально-пізнавальної діяльності учнів, і результативність діяльності школи в цілому. При чому вони є найвагомішим критерієм оцінювання.

Визначення результатів фахової діяльності педагогічного працівника передбачає врахування, по-перше, рівня навченості учнів, і, по-друге, результатів особистої участі педагога в фахових конкурсах різного рівня.

Навчальні досягнення учнів у міжатестаційний період роботи педагога відображені в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Навчальні досягнення учнів

Під час вивчення досягнень учнів у олімпіадах і конкурсах проводиться аналіз даних таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 

Досягнення учнів (1-3 місця  в олімпіадах, конкурсах)

Необхідність впровадження повного обласного реєстру учнівських конкурсів та змагань зумовлена тим, що участь у них може й повинна бути врахованою під час підведення підсумків результативності фахової діяльності педпрацівника у міжатестаційний період. При цьому враховується як рівень конкурсу (обласний чи Всеукраїнський), так і результат (місце, яке посів учень).

Вагомими показниками фахової діяльності вчителя є моніторингові дослідження якості освіти школярів, результати зовнішнього незалежного оцінювання та державної підсумкової атестації (відносно випускників шкіл). Визначення якості їхньої загальноосвітньої компетентності в межах державних стандартів загальної середньої освіти дає можливість визначити ефективність педагогічної діяльності вчителя.

Особисті досягнення педагогічного працівника в професійних конкурсах та змаганнях педагогічної майстерності занесені до таблиці 1.3. При цьому відзначається рівень конкурсів (районний /міський/, обласний, Всеукраїнський) і досягнення в них.

Таблиця 1.3

Особисті досягнення педагогічного працівника

в професійних конкурсах (переможці, дипломанти, призери  тощо)

2. Визначення результативності методичної роботи педагогічного працівника

Розвиваюча тенденція удосконалення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах пов’язана з необхідністю модернізації внутрішньошкільної науково-методичної роботи, її вдосконалення на інноваційній основі. Йдеться насамперед про залучення педагогів-практиків до творчої діяльності та дослідно-експериментальної роботи, а також про формування у них нових підходів до організації науково-методичної роботи, нового розуміння педагогічної творчості. Дослідно-експериментальну діяльність шкільного педагога необхідно розглядати як форму педагогічної творчості, з одного боку, і як умову позитивного розвитку шкільної навчально-виховної системи – з іншого. Тому вважаємо вагомим показником фахової діяльності вчителя результативність його методичної та дослідницької роботи.

Атестаційні матеріали, що свідчать про рівень методичної компетентності педагогічного працівника та його участь у поширенні прогресивного педагогічного досвіду, включені до таблиць 2.1 і 2.2.

Таблиця 2.1

Підготовлені методичні матеріали

Цілком умовно види продуктів методичної діяльності педпрацівника розподілені за групами: методичні розробки щодо викладацької діяльності (п.10), розробки навчальних посібників (п.11) і  друковані роботи (п.12). В межах однієї групи види робіт відрізняються за рівнем складності, що підлягає врахуванню під час кількісної оцінки показників цього напрямку.

Існуюча система внутрішньошкільної науково-методичної роботи педагогічних кадрів спрямована в тому числі на продукування нових педагогічних ідей, технологій, узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду. Вона покликана задовольнити потреби розвитку й оновлення школи, а також інтереси педагогічних колективів у постійному підвищенні фахового рівня відповідно до кон’юнктури ринку педагогічної праці. Тому участь педагогів у розповсюдженні прогресивного педагогічного досвіду та створення й розповсюдження власного досвіду – показник високого рівня фахової діяльності вчителя й повинен бути належним чином оцінений під час проведення атестації.

У таблиці 2.2 наведені можливі форми розповсюдження передового досвіду. Вагомість такої роботи тим вища, чим вищий рівень здійснення відповідної діяльності.

 Таблиця 2.2

Участь працівника в розповсюдженні 

прогресивного педагогічного досвіду

Практичні результати методичної діяльності педагога відображені в таблиці 2.3, до якої заноситься інформація про апробацію методичних розробок педагога, вказується рівень, на якому така апробація здійснена.

Таблиця 2.3

Інформація про апробацію методичних розробок працівника

3. Визначення рівня професіоналізму педагогічного працівника

Оцінка рівня професіоналізму педагогічного працівника передбачає обов’язкове проведення тестувань, фахових іспитів тощо. Крім того, підводяться підсумки самоосвіти й підвищення кваліфікації працівника в міжатестаційний період. Доцільним виглядає найактивніше впровадження кредитно-модульної системи фахової перепідготовки у світлі необхідності забезпечення й супроводження неперервної освіти вчителів.

Так, атестаційна комісія під час розгляду питання про встановлення працівникові тієї чи іншої кваліфікаційної категорії чи присвоєнні педагогічного звання, враховує результати його неперервної освіти в міжатестаційний період (а саме кількість отриманих кредитів) тощо.

Нові умови освітньої діяльності вимагають нових підходів до післядипломної педагогічної освіти. Багатоаспектність проблеми потребує розширення форм, видів і змісту перепідготовки, її багатоваріантності, особистісного орієнтування, компетентнісної спрямованості. Однією з перспективних форм роботи у цьому напрямку є впроваджувана Донецьким обласним ІППО кредитно-модульна система організації вдосконалення діяльності педагогів.

Підвищення фахового рівня виходить за рамки простого проходження курсів раз на п’ять років. Відтепер учитель має всі можливості для задоволення потреб у постійному самовдосконаленні і всі підстави для сподівань щодо адекватної оцінки своїх зусиль з боку атестаційних комісій.

Здійснюється перехід від простого констатування «проходження курсів від атестації до атестації» до створення необхідних умов для дійсно неперервного зростання педагогічного працівника як викладача і особистості. Щоденник діяльності в міжатестаційний період перетворюється на важливий документ, який безпосередньо відображає рівень фахової компетентності працівника і враховується атестаційною комісією під час оцінки діяльності педагога у міжкурсовий та міжатестаційний період.

Відповідні дані заносяться до таблиці 3.

Таблиця 3

Рівень професіоналізму

4. Визначення моральних якостей  та соціально-психологічної готовності педагогічного працівника

Оцінити моральні якості педагогічного працівника в кількісному вигляді, звичайно, дуже важко. Саме тому таблиця в цьому розділі відсутня.

Натомість важливо залучити до вивчення даного аспекту особистості працівника, що атестується, практичного психолога закладу освіти, який на підставі існуючих методик проводить відповідне соціально-психологічне дослідження й надає кваліфіковану характеристику особистості працівника і його діяльності.

(Результати досліджень не підлягають розголосу і повинні слугувати підставою для самокорекції та самовдосконалення, в першу чергу, самому працівникові).

5. Урахування додаткової освіти під час атестації педагогічного працівника

У разі потреби атестаційна комісія може розглядати додаткові параметри щодо кваліфікаційного рівня працівника (таблиця 5) і враховувати їх під час прийняття рішення.

Таблиця 5

Додаткова освіта

Названі матеріали у вигляді таблиць входять до атестаційної теки педагогічного працівника, яка надається для вивчення до експертної групи. Тека повинна містити також матеріали, які підтверджують надану інформацію.

Оцінювання результативності фахової діяльності працівника проводиться атестаційною комісією (експертною групою) з урахуванням коефіцієнтів вагомості та рівня прояву (високий, достатній, середній, базовий або шкільний, районний (міський), обласний, Всеукраїнський (міжнародний).

Підсумки оцінювання заносяться до атестаційної картки педагогічного працівника, яка надається до розгляду атестаційній комісії для урахування під час прийняття рішення щодо відповідності результатів діяльності працівника, який атестується, кваліфікаційній категорії та педагогічному званню.

Атестаційна картка педагога